top of page

Ставищенський парк

ПАРК-ПАМ’ЯТКА садово-паркового мистецтва місцевого значення «СТАВИЩЕНСЬКИЙ»

 

На інформаційній табличці при центральному вході в парк вказано: «Парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва обласного значення закладений в 1785 році ботаніком Анджієвським (Детюком). Охороняється законом».

 

Насправді природознавець Антоній Анджейовський лишень народився 1785 року. Правильну дату заснування парку — 1857 рік — на табличці вигравіювали у червні 2019 року за дорученням Володимира Кошинського, тодішнього голови смт Ставище.

Що ж Анджейовський робив у Ставищі

 

Антоній Лук’янович Анджейовський (Antoni Andrzejowski) з’явився у Ставищі 1856 року, у 70-річному віці, будучи на пенсії вже 15 років. Сюди його запросив граф-природолюб Олександр Браницький (1821−1877).

 

Наступного, 1857 року, Анджейовський заснував «ботанічний сад для вирощування українських рослин». Однак є ще версія, що ця інформація стосується іншого місця, яке має назву «Оґруд» − сад, вирощений на початку Ставища, де нині стадіон «Колос».

 

Анджейовський одночасно з садівництвом дописував свою працю «Флора України». Її перший том вийшов після смерті вченого — у Варшаві 1869 під назвою «Flora Ukrainy, czyli opisanie roślin dziko rosnących w Ukrainie przed-Dnieprowej i sąsiednich okolicach Wołynia i Podola». Це видання визнають третім подібного штибу в історії ботаніки, а друковані праці й гербарії Анджейовського увійшли в основний фонд науки з вивчення флори Української РСР.

 

Другий том «Флори…», припускають, загубився десь у палаці Браницького.

 

Зі Ставища Анджейовський листувався з французьким ботаніком Жозефом Декеном (1807−1882), президентом Французької академії наук. Останній лист датовано 20 листопада 1868 року. У ньому Анджейовський повідомляв, що ось уже три роки, відколи він вислав у Париж насіння кількох рослин з України — а як відтоді розрісся його сад. То була лише перша партія, а буде ще не одна відправлена до Саду рослин у Парижі (Jardin des Plantes). Зразки гербарію, вислані Жозефу Декену, Анджейовський визначив як «усі рідкісні рослини України» і попросив допомогти ідентифікувати їх, дати їм назву.

Анджейовський помер 12 грудня 1868 року, похований у Ставищі. На пам’ятнику на замовлення графа викарбувано: «Antonius Andrzejowski, profesor emerit. natus anno domini 1785, obiit atino 1868 die 12 Decembris».

 

Він був учнем Віллібарда Бессера (доктора медицини, дійсного члена Петербурзької АН та Академії природознавців «Леопольдіна»), дійсним членом Московського товариства природодослідників (1823), членом-кореспондентом Університету святого Володимира в Києві. Анджейовського разом із Бессером згадують як піонерів досліджень у галузі біології в Україні, а також з-поміж перших викладачів ботаніки Університету святого Володимира (засн. 1834). Ідучи на пенсію 1841 року, Анджейовський передав свої понад 9000 листів гербарію Університету. Пізніше гербарій Анджейовського та Бессера передали до Інституту ботаніки НАН України. Невідомо коли і як зразки гербаріїв обох учених змішалися й досі зберігаються разом.

 

Після смерті Анджейовського його товариш Опанас Рогович уклав «Наблюдения А. Л. Андржэйовского о местонахождениях замечательных растений здешней флоры, преимущественно дикорастущих в окрестностях г. Ставище и ближайших к нему местностях. Из посмертных его заметок, сообщенных гр. А. В. Браницким» («Приложения к обозрению семенных и высших споровых растений, входящих в состав флоры губерний Киевского учебн. Округа», Киев, 1869, стр. 247-308).

 

Із варшавського часопису «Ziemia» від 26 квітня 1913 року можна дізнатися, що польська дослідниця E. Березовська побувала в Ставищі на могилі Анджейовського. Вже тоді могила була недоглянута, а нині − загублена.

29 вересня 2018 року з ініціативи Марека Рудзя, настоятеля Римсько-католицької парафії Пресвятої Трійці, на центральному кладовищі смт Ставище на Алеї Анджейовського освячено меморіал Антонію Анджейовському (арх. Петро Пшевлоцький та Олександр Вартилецький, м. Богуслав).

Тоді ж проведено наукову конференцію до 150-річчя по смерті Антонія Анджейовського та видано книгу «Антоній Анджейовський: Талан і таланти відомого натураліста».

Парк_План_Ставище.jpg

ОФІЦІЙНА ІНФОРМАЦІЯ

 

Парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення «Ставищенський» був оголошений:

  • рішенням виконавчого комітету Київської обласної ради від 28.02.1972 №118 «Про віднесення пам’яток природи місцевого значення за категоріями, згідно нової класифікації, та затвердження нововиявлених заповідних територій і природних об’єктів в області»

  • рішенням Київської обласної ради народних депутатів від 18.12.1984 №441 «Про класифікацію і мережу територій та об’єктів природно-заповідного фонду області»

  • рішенням Київської обласної ради шостого скликання від 21.06.2012 №365-19-ІУ «Про оголошення нововиявлених територій та об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення Київської області та про деякі питання об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення».

 

ОХОРОННЕ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ на Парк-пам’ятку садово-паркового мистецтва місцевого значення «Ставищенський» зареєстроване в Державному управлінні охорони навколишнього природного середовища в Київській області за № ПСМЗД 5-563 від 23.02.1999.

 

Дані про парк:
  • площа — 11,0547 га

  • закладений 1785 року

  • є зразком паркової ландшафтної архітектури

  • прилягає до мальовничого ставка

  • землекористувач — Ставищенське ЖКП

  • має загальнодержавне значення.

 

На території парку ЗАБОРОНЕНО:
  • розорювання земель, окрім протипожежних заходів

  • надання ділянок під будівництво

  • порушення ґрунтового покриву та гідрологічного режиму

  • меліоративні роботи, осушення боліт

  • рубка головного користування та прохідні рубки

  • розробка корисних копалин

  • порушення умов гніздування птахів та поселення звірів

  • розведення вогнищ

  • забір води для зрошення і обводнення

  • використання та зберігання отрутохімікатів

  • засмічення та забруднення території, влаштування сміттєзвалищ

  • будівництво споруд, шляхів, лінійних та інших об’єктів транспорту і зв’язку

  • проїзд всіх видів транспорту поза дорогами загального користування, за винятком службового транспорту держлісгоспу та протипожежної техніки

  • мисливство та натаскування собак

  • організація стоянок автотранспорту

  • інші види господарської діяльності, які можуть призвести до втрати природної та наукової цінності парку.

bottom of page